Марина Юрченко – вчитель, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району,Миколаївської області.
– Марино, коли ви зрозуміли, що обрали свою професію — це було покликання чи свідомий вибір?
Перші відчуття того, що я хочу працювати з дітьми, з’явилися ще у 8 класі, коли я випадково потрапила до дитячого садочка, де працювала моя родичка. Саме тоді я відчула особливу атмосферу і зрозуміла, що мені це близько.
А вже у 1989 році я свідомо обрала свій шлях, вступивши до педагогічного училища. І з того часу не звертала з нього. Сьогодні я впевнено можу сказати: це і покликання, і усвідомлений вибір, який я підтверджую щодня своєю працею.
-Який момент у вашій кар’єрі став переломним?
Переломним для мене став період роботи в школі, яка на той час перебувала у складному стані і не користувалася популярністю серед батьків.
Саме тоді мої учні почали показувати високі результати — неодноразово ставали призерами олімпіад, і це без додаткових ресурсів чи особливих умов. Це був момент, коли я зрозуміла: результат залежить не від обставин, а від підходу, віри і щоденної праці.
Ще одним важливим етапом стало призначення мене директором школи у 2007 році — це дало можливість змінювати не лише клас, а всю систему.
– Марино, які виклики сформували вас як лідерку?
Найбільше мене сформували виклики відповідальності за людей і за результат. Очоливши школу, я поставила перед собою завдання змінити її — і внутрішньо, і зовні.
Разом із батьками та громадою нам вдалося не лише оновити матеріальну базу, а й змінити ставлення до школи. Кількість учнів зросла майже вдвічі — зі 101 до 170.
Окремою гордістю для мене є реалізація проєкту будівництва великої спортивної зали — це було складно, але завдяки спільним зусиллям нам це вдалося.
Саме такі виклики навчили мене бути наполегливою, стратегічною і відповідальною.
-Що для вас означає звання «Найкраща українка в професії»?
Для мене це, перш за все, не про нагороду, а про відповідальність. Це визнання не лише моєї роботи, а й праці всієї команди, з якою я працюю.
Це про довіру людей, яку потрібно виправдовувати щодня. І про можливість бути прикладом для інших — особливо для молодих жінок, які тільки шукають свій шлях.
– У чому полягає ваша соціальна місія сьогодні?
Сьогодні, працюючи на посаді начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту, я бачу свою місію у розвитку всієї громади.
Для мене важливо створювати умови, в яких діти отримують якісну освіту, а педагоги — підтримку і можливості для розвитку. Я переконана, що саме через освіту формується майбутнє країни, і я роблю все, щоб це майбутнє було сильним.
-Яке послання ви хочете передати жінкам України?
Вірити в себе і не боятися брати на себе відповідальність.
Мій шлях показує: навіть у невеликих громадах можна досягати великих результатів, якщо є бажання, наполегливість і любов до своєї справи.
Українські жінки сьогодні — це сила, яка тримає країну. І дуже важливо підтримувати одна одну, розвиватися і не зупинятися.
