Вікторія Маціщук:
«Не бійся зробити перший крок — він найважчий. Другий буде легшим»
Карʼєра Вікторії почалась, коли їй було 7 років. Спочатку моделінг, потім акторство, а нині Вікторію запрошують як ведучу заходів. Як зіркова співведуча вона працювала з В’ячеславом Соломкою, Андрієм Джеджулою, Володимиром Андрієвським та іншим. Кожен вихід на подіум чи сцену, на знімальний майданчик — це нова історія зі своїми емоціями та настроєм, який старається передати Вікторія.
Вікторія реалізувалась як телеведуча передачі «Super kids» на телеканалі «8 канал», передачі «Super 5» на телеканалі «OBOZREVATEL», а також була телеведучою програм «Teens fashion news» і «F:Boutique» на телеканалі «UA Fashion TV». Юна зірка також була моделлю ьагатьох брендів, зокрема, Andre Tan KIDS, і актрисою фільму «Попелюшка і чарівне королівство» та серіалу «IDOL. 8% Мегаполісу».
Про реалізацію в професії та плани щодо кар’єрного розвитку, особисті уподобання, а також про власні «рецепти» успіху Вікторія Маціщук розповіла в інтерв’ю Super lady.
Вікторіє, Ваша кар’єра розпочалась з моделінгу та зйомок у фільмах. Яким був перший показ і чи вплинули враження від нього на Ваше бажання продовжувати розвиватись саме у творчому напрямку?
У моделінг я «зайшла» випадково. Я не займалась у модельних студіях чи школах, стався «його величність Випадок». Одного разу, коли мені було років 7, ми з мамою шукали мені пусер (худі) до подорожі, тож зайшли в бутік ПАРА SOLO з дитячим одягом. Відбулась перша покупка у цього бренду, а пізніше мене як клієнтку цього бутіка запросили взяти участь у показі літньої та шкільної колекцій. Це був новий досвід — на той час я співала у Зразковому художньому колективі дитячому фольклорному гурті «Весняночка» (м. Рівне), але вийти на сцену в якості моделі довелось вперше. Мама підтримала цю ідею. Не памʼятаю, щоб мені було складно, навпаки — зустріла однокласників, весело і цікаво провела час, і мій перший вихід на подіум став швидше розвагою. Тому на наступні пропозиції взяти участь у показах на подіумі чи фотосесіях я погоджувалась без вагань.
Вже згодом відбулась перша фотосесія — теж для цього бренду ПАРА SOLO. Моя робота сподобалась і дизайнерам, і фотографу, і мені… Так все і почалось.
Кожна сфера по-своєму загартовує характер, сприяє формуванню певних навичок. Як вплинули на Вас моделінг і акторство?
Як модель протягом кількох сезонів я працювала на подіумах Kyiv Fashion, Ukrainian Fashion Summer, Lviv Kids Fashion Show, Anre Tan KIDS, «Gufo», ПАРА SOLO, Coccodrillo, Тетяни Васіної, NACHO та ін. Крім того, працювала на всесвітні бренди, представлені в Україні — Dirk Bikkembergs та John Richmond. Багато співпрацювала з Андре Таном. Це були зйомки для телебачення, коли я дефілювала для рубрики про моду ранкової програми «Сніданок з 1+1», а також рекламні фотозйомки та інші покази.
Коли тільки почала зніматись у кіно, усвідомила: у роботі актриси та моделі багато спільного. В обох професіях важливі вміння правильно позувати, працювати на різних локаціях, взаємодіяти з іншими членами команди та колегами по знімальному майданчику. Така робота розвиває вміння чути фотографа та режисера, а також вимагає неабиякої дисципліни.
На кожній зйомці я отримую досвід роботи в команді, співпраці з кожним її членом. Я стала відповідальнішою: коли ти працюєш у команді, маєш усвідомлювати, що і від тебе у тому числі залежить результат командної роботи. Тому до фотосесії потрібно бути готовою так само, к і до роботи на знімальному майданчику. Якщо я чимось займаюсь, то цей напрямок творчості чи роботи мені подобається. Я завжди викладаюсь сповна на зйомках і показах, бо отримую задоволення від процесу підготовки до фотосесії, зйомок для кіно, дефілювання подіумом.
Зараз Ви — телеведуча та ведуча різних заходів. Що найголовніше для Вас у цій професії?
Мені як телеведучій та ведучій різних заходів і проектів доводиться працювати з великими залами чи аудиторіями. Вважаю, це новим кроком вперед, якому допоміг весь попередній досвід і який вимагає нових знань та навичок.
Є особливою відповідальністю — стояти перед великою аудиторією, бути носієм відповідного настрою, не піддаватись втомі чи власному хвилюванню. Навпаки — маєш транслювати позитив і підтримку аудиторії, реагувати миттєво на все, що відбувається.
Особливо дякую за досвід моїм зірковим співведучим, які кожного разу підтримували і підказували — Володимиру Андрієвському та Андрію Джеджулі.
Як готуєтесь до роботи? Хто допомагає в цьому?
Мені завжди допомагає та дуже підтримує мама. Саме мама допомагала мені усвідомити, що потрібно ретельно готуватись до кожної роботи та не здаватись, коли щось не виходить і потребує трохи більше зусиль. Перед кожною роботою чи зйомкою я можу обговорити з мамою, куди ми їдемо та що там робитимемо, як потрібно підготуватись і яким має бути загальний настрій зйомки, які емоції я маю передати за допомогою кожного образу. Нагадую собі, що потрібно слухати режисера чи фотографа (залежить від того, що це за проект). Кожен захід чи проект — це різна підготовка. Наприклад, перед фотосесією потрібно потурбуватись, щоб волосся було чистим, шкіра обличчя у належному стані та доглянута, взяти необхідні речі з собою… Для роботи на знімальному майданчику потрібно знати текст і чути режисера, щоб не затримувати команду та уникнути перезнімання дублів через забутий текст.
Які навички, на Вашу думку, мають бути у творчої публічної особистості?
На публічних особистостей завжди рівняються інші, тому важливо бути гарним прикладом і залишатись людиною. На яких людей рівняються? На працьовитих і тих, хто досягає власних цілей, постійно удосконалюється. Я вважаю, що незалежно від того, творча особистість чи ні, відома чи ні, необхідно мати емпатію, бути комунікабельною, гнучкою до змін і завжди вміти працювати в команді.
Вікторіє, Ви багато подорожуєте. Які країни найбільше запам’ятались і чим саме вразили?
Я обожнюю подорожувати, адже щоразу це нові враження, позитивні емоції та цікаві знайомства Мені довелось побачити різні країни Європи і Сходу. Різні країни на різних континентах залишають «слід» у памʼяті, що є окремою сторінкою з історією про культуру народів і природу.
Дуже люблю море… Відпочивати найбільше полюбляю у Туреччині, але залишилось враження і від прозорого Карибського моря, білого піску на пляжах Баунті, кокосових пальм і фрегатів, які в польоті нагадують птеродактелів.
Місто, куди завжди хочу повернутись – Лондон. Щоразу, коли приїжджаю туди, готова гуляти тими ж маршрутами, що попереднього разу. У Лондоні я була декілька разів. У першу поїздку ми з мамою вирішили сходити в театр на спектакль «Король Лев». Мені було десять років, і я отримала неймовірне враження від бомбезної постановки, костюмів і гриму акторів. Складно передати все це словами – але те враження і досі в памʼяті.
Порада від людини, яка багато подорожує: що необхідно брати в подорожі, щоб мандрівка була максимально комфортною? Чи є у Вас особистий must have речей для подорожей?
Під час подорожі важливо завжди потурбуватись про те, щоб у вас було все для вашого комфорту:
1. Візьміть всі необхідні документи (перевірте заздалегідь, чи нічого не забули);
2. зручний одяг і взуття (у мене це кеди чи кросівки, адже спортивне взуття не тільки дуже зручне, але й стильно виглядає в різних образах);
3. повербанк і зарядку для ваших улюблених гаджетів;
4. воду та легкий перекус, що не псується (сухофрукти, протеїнові батончики тощо);
5. мій особистий must have — це журнал та улюблена музика, яку завантажую на свій смартфон.
Найголовніше не забудьте про гарний настрій та заздалегідь визначте місця, які хочете відвідати першочергово.
У кожного та кожної в житті хоча б раз була критика від інших людей. Чи були у Вас такі ситуації та як Ви реагували на негативний фідбек? Що порадите робити, щоб гідно виходити з подібних ситуацій?
Критика – це невід’ємна частина життя кожної людини. Я стараюся приймати конструктивний фідбек і використовувати його.
Вікторіє, чи є у Вас власний «рецепт» успіху?
Я завжди говорила та говоритиму, що важливо займатись тим, що подобається.
Удосконалюйтесь, завжди вчіться та опановуйте нове в своїй професії. Удосконалюватись і опановувати щось нове – це цікаво. Знайдіть те, що вас мотивує та надихає і знайдіть тих, хто вас підтримає на шляху до будь-якої, найсміливішої цілі. Я сприймаю критику від людей, які мають досягнення і здатні поділитись досвідом та обʼєктивно оцінити мої вміння.
Як відпочиваєте та де берете натхнення?
Свій вільний час я люблю проводити з родиною, а також зустрічатись з друзями. Якщо є багато часу та можливість, залюбки відправляюсь у подорож за новими враженнями. 
Чи вже визначились з майбутньою професією? Які плани на 2024-й рік?
У мене зараз дуже відповідальний період, оскільки я закінчую 10-й клас і попереду випускний клас, НМТ і вступ до вишу. Насправді з професією я визначилась, проте, не хочу розголошувати — коли все вдасться, я обов’язково розповім. Але можу дещо привідкрити таємницю: це не творчий напрямок.
Війна змінила наше життя. Можете розповісти, як вдається долати виклики у ці складні для країни часи?
Ми тримаємось завдяки підтримці один одного: родини, друзів, інших людей, які живуть поруч. Завдяки тому, що ні хвилини не сумнівались, що українці переможуть і ми будемо вільними. Важливо сьогодні бути відповідальними задля майбутньої України. Навколо мене багато прикладів, як тримають стрій люди в тилу, і я теж залучаюсь до допомоги по мірі можливостей. Наприклад, в нашому ліцеї вчителі, батьки і учні робили окопні свічки, і я теж брала участь — мені доручали різати картон, парафін і віск. Ще раніше ходили з мамою допомагати плести маскувальні сітки. Беремо участь у благодійних заходах і донатимо на різні потреби військових — знайомих і незнайомих наших захисників.
Це допомагає відчувати себе корисною і причетною до нашої ПЕРЕМОГИ.
З останніх— нещодавно відвідали з подругою дуже теплий захід, організований для вшанування памʼяті нашого рівненського поета і фотографа Максима Кривцова, який ще 2014 року долучився до лав ЗСУ і загинув 7 січня цього року на передовій у Донецькій області разом із своїм рудим котом. Одночасно була презентована перша та єдина збірка віршів Максима «Вірші з бійниці» — дуже креативне видання з фотографіями Максима і його власним почерком написаними віршами. Вірші пронизливі — фаталістично про життя через війну. Звичайно, ми купили цю поетичну збірку і зробили внесок на перевидання, щоб вірші Максима продовжзаслуженоїували жити — це важливо.
Вікторіє, ваша фотосесія для обкладинки нашого видання відбулась у рамках виставки «Іржа», художниці України Оксани Фурса. Ваші враження.
Оксана Фурса- неперевершена і унікальна особистість. Її талан вражає, а картини просто неймовірні! Під час фотосесії я занурилася у неймовірну атмосферу, отримала надзвичайну насолоду і захоплення одночасно. Також, мені дуже подобаються її авторські шовкові хустки. Взагалі, творчість Оксани Олександрівни заворожує глибоким змістом і позитивною енергетикою. Доречі, ми з мамою плануємо придбати одну із її картин.
Що побажаєте нашим читачам?
Живу із девізом: «Не бійся зробити перший крок — він найважчий. Другий буде легшим». Я бажаю всім не боятися робити перші кроки, не відкладати втілення мрій на потім і не здаватись, коли з першого разу щось виходить не так, як ви те запланували. Головне — ніколи не опускати руки, не втрачати надію і віру у власні сили та у наше спільне прекрасне мирне небо.