Тихоненко Оксана – Керуючий партнер мережі ресторанів «Євразія». Нагороджена почесною грамотою «Жінка року», входить до складу 100 видатних жінок Київщини, кавалерка Міжнародного ордену Королеви Анни «Честь Вітчизни», почесного звання «Кращий керівник року» та ордену «Лідер України».
Оксано, як війна вплинула на ваше життя і професійну діяльність?
Війна, на жаль, змінила життя кожного українця, незалежно від професії чи статусу. У повсякденності я почала більше цінувати кожну прожиту мить і людей поруч. Цей складний період подарував нових, щирих друзів — тих, хто залишається поруч без жодних умов і вигоди.
У професійному плані війна внесла свої корективи: змінила підходи, цінності, пріоритети. Головною метою стало не лише утримати бізнес, а й допомогти країні, підтримати тих, хто цього потребує. Сьогодні найбільша цінність — це команда і кожна людина, яка працює з вірою та натхненням навіть у найтяжчі дні.
Які виклики довелося подолати і що допомагає триматися?
Викликів було і є безліч. Допомагає вистояти — моя суперкоманда і здоровий глузд. Ми постійно оптимізуємо процеси, аналізуємо помилки, вчимося зупинятися, думати й переосмислювати. Важливо розставляти пріоритети та не втрачати моральних орієнтирів.
Мати поряд однодумців — безцінно. Саме це допомагає рухатися вперед. У компанії ми оновили систему управління, що дало потужні результати, а вдома — міцний тил, моя родина, яка розуміє, підтримує і надихає.
Оксано, яку соціальну місію ви втілюєте під час війни?
Бізнес не може стояти осторонь, особливо в час війни. «Євразія» завжди мала соціальну складову, але сьогодні вона стала глибшою, ширшою, людянішою. Ми підтримуємо Збройні Сили України, передаючи автомобілі, дрони, станції РЕБ, медичне забезпечення, продукти — усе, що наближає перемогу. Не забуваємо і про цивільних на прифронтових територіях, тих, хто втратив житло чи здоров’я.
Соціальна відповідальність бізнесу — це також стабільна робота, податки, забезпечення персоналу. Ми повинні пам’ятати: завдяки нашим захисникам ми маємо змогу працювати і жити у своїй країні.
Що є вашим джерелом сили та натхнення сьогодні?
Моє джерело сил — це родина, команда «Євразії», друзі та близькі люди, які завжди поруч, незалежно від обставин. Їхня підтримка додає впевненості, коли навколо стільки викликів. Особливе натхнення приносять відео від наших військових, які отримують допомогу від нас. Їхня щира вдячність, усмішки, слова підтримки і навіть короткі повідомлення з фронту про те, що наша допомога врятувала життя чи допомогла знищити техніку ворога — це безцінно. Кожен такий момент наповнює серце гордістю й новими силами. Розуміння, що наші спільні зусилля — це не просто робота, а реальний внесок у перемогу, дає неймовірну енергію діяти далі, не зупинятися й підтримувати тих, хто стоїть на передовій.
Якою ви бачите роль жінок у відбудові України після перемоги?
Сьогодні жінка вийшла на рівень лідерства поруч із чоловіками — і це заслужено. Ми бачимо, яку колосальну роль відіграють українки — у війську, бізнесі, волонтерстві, дипломатії.
Після перемоги саме жінки стануть рушійною силою відбудови — вони зцілюють, надихають, створюють і несуть життя навіть у найтемніші часи.
