Оксана Войтович. Член асоціації скрипалів Національної Всеукраїнської музичної спілки. Викладач вищої категорії. Старший викладач класу скрипки та керівник ансамблю скрипалів молодших класів Рівненської дитячої музичної школи №1 ім. М.В.Лисенка. Стипендіат міського голови 2021р. Лауреат численних Міжнародних та Всеукраїнських інструментальних конкурсів.Активна громадська діячка, учасниця культурного життя міста, області та району. Учасниця телевізійних проектів та благодійних вечорів.
– Оксано, як війна змінила ваше життя та професійну діяльність?
Війна стала точкою зламу — болючою, невідворотною. Але водночас — точкою пробудження, що оголила найтонші струни моєї душі. Вона змусила переосмислити не лише професійні орієнтири, а й сам сенс творчості як джерела підтримки й надії.
Музика, яку я виконую разом зі своїми вихованцями, — це не просто мистецтво, а спільне дихання, що зцілює і об’єднує. Це молитва, енергія, що передається від серця до серця. Ми творимо простір, де звук стає опорою, а кожна нота — жестом турботи.
Я почала створювати ритуали підтримки, поєднуючи звук і слово, щоб допомагати іншим пережити втрати, тривогу, розгубленість. Моя діяльність стала більш інтуїтивною, глибоко людяною, спрямованою на відновлення внутрішнього ладу.
– Які найважчі виклики довелося подолати і що допомогло вистояти?
Найважче — це втрати, тиша після вибухів і невідомість, що стирає межі між днем і ніччю. Але саме в цій тиші народилася нова музика, нові пісні, нова поезія — як відповідь на біль, як дихання надії.
Мене тримала здатність творити й бути частиною живого людського кола, де кожен — як нота в гармонії спільного виживання. У найтемніші моменти ми підтримували одне одного поглядом, тишею, здатністю бути поруч без слів.
Саме ця близькість, ця тиха солідарність допомогла вистояти — перетворити біль на силу, а тривогу — на світло. Бо іноді просто бути поруч — мовчки, уважно, з відкритим серцем — вже означає: “Я з тобою. Ми вистоїмо.”
– Яку місію чи соціальну роль ви для себе відкрили у цей період?
Я усвідомила свою роль як людини, що створює простір для емоційного відновлення — через музику, спільну творчість, навчання. Моя місія — підтримувати там, де є вразливість, і допомагати іншим знаходити внутрішню рівновагу.
