Масляна розпочинає весняний цикл календарних традиційних свят українців. Це веселе, замашне та голосисте народне свято, наповнене релігійно-міфічними ритуалами і унікальними обрядодійствами, відзначається на останньому тижні перед Великим постом.
Цього року Масляний тиждень українці відзначатимуть в останні дні лютого, з 20 по 26 число. Дата святкування не є сталою, адже залежить від Великодня.
Обрядів на Масницю існувало чимало і часто вони були суто регіональними. Але спільним для всіх вважалося значення події: люди намагалися як найкраще “провести зиму” та “зустріти весну”, щоб весь рік був щасливим і врожайним.
Кожен день тижня Масниці мав особливе значення, також існували окремі традиції та обряди:
- Понеділок — “зустрічали Масницю” святковим столом із солодощами, створювали крижані гірки, а також робили опудало з соломи (саме воно символізувало Масницю);
- Вівторок — проводилися гуляння, на які традиційно збиралася молодь, хлопці загравали з дівчатами, каталися разом з гірок, їли святкові страви (це дійство носило назву “заграш”);
- Середа — увесь день проводили в частуваннях, а тому його називали “лакомка”;
- Четвер — каталися на конях, закликали весну і проганяли зиму геть, молодь часто будувала фортеці зі снігу, ділилася на окремі групки (захисників та тих, хто нападає);
- П’ятниця — якщо чоловік вже був одружений, цього дня він йшов до своєї тещі і пригощав її варениками, а пізніше млинцями;
- Субота — за святковим столом збиралися всі родичі, їли, співали пісень та веселилися;
- Неділя — цей день ще називали “прощеним”, тому що потрібно було попросити пробачення за всі погані вчинки у близьких та рідних.