Людмила Муркович — селищний голова Новопокровської селищної ради
Дніпропетровської області, кандидат наук з державного управління, магістр історії,
державного управління, туризму та права. Понад 23 роки професійної діяльності вона
присвятила розвитку місцевого самоврядування, формуючи сильну, дієву та
згуртовану громаду.
Серед її відзнак – орден «Берегиня України», медаль «За гідність і патріотизм», подяка
Голови Верховної Ради України, пам’ятна медаль МОУ «За волонтерську діяльність», державна нагорода, медаль «Двадцять років незалежності» та ін.
Пані Людмило, що для Вас означає активна громадянська позиція в
роботі керівника громади?
— Активна громадянська позиція — це не декларація, а щоденна практична робота. Це
готовність брати відповідальність за рішення, чути людей і діяти в їхніх інтересах. Я переконана: справжнє лідерство — це не посада, а відповідальність, особливо в кризові часи. Коли ти очолюєш громаду, ти маєш бути сильнішою за обставини й
водночас людяною.
Ваш професійний шлях розпочався з освіти. Як це вплинуло на
управлінську діяльність?
— Я починала в Олександропільській середній школі — як педагог-організатор,
згодом учитель історії та правознавства. Освіта дала мені розуміння суспільних
процесів, роботи з людьми, цінності діалогу. Саме це привело до місцевого
самоврядування. Я усвідомила, що можу бути тією ланкою, яка поєднує ініціативу
громади та можливості влади для реалізації реальних змін — не на папері, а в житті.
Що сьогодні є головним у Вашій професійній діяльності?
— Сьогодні моя робота — це управління розвитком громади в умовах війни. Це
постійна самоосвіта, пошук ефективних управлінських рішень, залучення інвестицій і партнерств, підтримка Збройних Сил України, розвиток соціальної інфраструктури та забезпечення життєстійкості громади.
Моє завдання — не просто адмініструвати
процеси, а створювати умови, в яких громада може розвиватися навіть у складних
обставинах.
Які результати Ви вважаєте найбільш показовими?
— Моє головне досягнення — сильна, згуртована й відповідальна Новопокровська
громада, яка не зупинилася під час війни. Наш девіз — «У єдності — наша сила» — не
гасло, а принцип роботи.
Серед ключових результатів: створено Центр активності громадян, Центр
життєстійкості, Простір дружній до дитини, кризову кімнату та денний центр для жертв
домашнього насильства, ветеранський простір і центр позашкілля; діє волонтерський центр «Небайдужі серця», проведено десятки благодійних заходів; з бюджету громади виділено понад 11,9 млн грн на потреби армії, ще понад 12 млн грн залучено благодійних коштів; реалізовано аграрний проєкт «Сади для Перемоги», створено стратегічні запаси харчів для громади та військових.
Інституційний розвиток спрямовано на партнерства з USAID, U-LEAD, GIZ, OXFAM,
впровадження цифрових рішень, розвиток Молодіжної та Жіночої рад, Ради аграріїв і
підприємців.
Що мотивує Вас продовжувати цю роботу?
— Мене мотивують наші військові. Їхня мужність і жертовність щодня нагадують, заради чого ми працюємо. Мотивує команда селищної ради, активні мешканці громади. І звичайно ж, мої діти. А особливо – онуки.
Як Ви відновлюєте сили?
— Мій спосіб відновлення — це квіти, історія, поезія, подорожі. Вони допомагають
зберігати внутрішній баланс і бачити перспективу навіть у складні періоди.
Ваше звернення до читачів?
— Вірте в Україну і в силу громад. Саме на місцях твориться майбутнє. Коли ми
об’єднані, відповідальні й активні — ми непереможні.