Гбур Зоряна Володимирівна, д.н. держ.упр., професор,професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика
Основні напрями використання Siri в системі оборони України
Дослідження присвячене визначенню основних напрямів використання голосового асистента Siri від розробника Apple у системі оборони України. Мета роботи – визначення основних потенційних напрямів використання асистентів, програмних комплексів та застосунків такого типу у системі оборони. Для досягнення мети було проведено аналіз поточного стану і досвіду використання штучного інтелекту та голосових асистентів у оборонних комплексах Росії та США. Зокрема в США системи штучного інтелекту використовуються для автоматизації польотів в межах розроблених систем автоматизації систем оборони. Разом з тим у Росії запущена програма з розроблення голосового асистенту, який створюються за аналогією Siri для того, щоб забезпечити службовцям можливість максимального зосередження на об’єкті без переключення уваги та звернення до портативного комп’ютера, який буде присутній в екіпіровці солдата майбутнього.
За результатами дослідження встановлено, що в основі голосового асистента Siri (і будь-якого іншого голосового асистента) лежать функції автоматизованого набору текстів, системного аналізу, теорії прийняття рішень та теорії управління. Всі ці функції об’єднуються в єдину систему за допомогою штучного інтелекту. Основними напрямами використання таких систем є: пришвидшення комунікативних процесів, швидке інформування, можливість групового прийняття рішення, отримання оперативних даних про об’єкти дослідження, їх географічне розміщення, можливі напрями найшвидшого доступу до них, передача інформації про стан здоров’я, потреби у забезпечен медикаментами, боєприпасами, іншими засобами.
Сучасне суспільство практично “пронизане” поняттям штучного інтелекту, яке використовується у багатьох сферах життя. Ми досить часто чуємо про використання штучного інтелекту із засобів масової інформації. Деякі розробки із використанням штучного інтелекту використовуються в промисловості, деякі в економіці та науковій сфері. Використання штучного інтелекту не обійшло стороною і військову справу. Мало того, саме військова справа і стала замовником розроблення таких програм, які дозволяють автоматизовувати прийняття рішень та пришвидшувати реакції на будь-які дії противника. Впровадження результатів роботи штучного інтелекту призвело до появи таких термінів як “інтелектуальний боєприпас”, “роботизована воєнна система з елементами штучного інтелекту”, які не тільки розроблені в теорії, але і використовуються на практиці в формуванні системи оборони розвинених країн.
Дослідження в області штучного інтелекту у військовій галузі ведуться за різними напрямами. Це створення систем, які основані на певних знаннях, створення нейросистем, систем евристичного пошуку. У багатьох розвинених країнах теорія впровадження штучного інтелекту у системи оборони використовуються при створенні одного із найбільш перспективних класів автоматизованих інформаційних систем військового призначення.
Важливим напрямом впровадження досягнень штучного інтелекту у військовій справі є створення та експлуатація так званих “експертних систем”, які допомагають миттєво прийняти рішення у складних ситуаціях, які потребують вивчення та досліджень. Їх формує комплекс програмних засобів, які реалізують методи штучного інтелекту, основані на отриманих знаннях. Це дозволяє сформувати такі моделі, на основі яких приймаються рішення, отримуються нові знання, вирішуються інтелектуальні практичні завдання, пояснюються ситуації та події. Для того, щоб забезпечити комунікаційні процеси між машиною та людиною, використовуються лінгвістичні процесори, які приводяться в дію голосовими асистентами. На сьогодні в світі використовуються різні віртуальні помічники – голосові асистенти. До їх списку відноситься Siri (для продукції компанії Apple), Cortana (у Microsoft), Alexa (для виробничих процесів Amazon) і Google Assistent. В Росії випущений свій аналог голосового асистента – Аліса від компанії “Яндекс” (Хассельбах, 2019). Раніше Siri була доступна лише на iPhone. Однак зараз вона знайшла застосування практично в кожному гаджеті компанії Apple. У порівнянні з багатьма іншими голосовими асистентами, Siri не має можливості спілкуватися, використовуючи повідомлення, однак в цьому і немає необхідності. Технологія голосового набору розпізнає текст з високою ефективністю, вона дозволяє пришвидшувати пошук, запити та запис необхідних даних у 5 разів швидше. Головна властивість розробки – прискорення реакції, що і є основною перевагою помічника, який можна застосовувати у військовій діяльності.
Але наскільки виправданим буде використання даного помічника в системі оборони країни? Тим більше, якщо мова йде про американську розробку, яка відправляє всі запити на централізований центр обробки даних, після чого видає результат? За даними статистики (Iribarren, 2019) більшість користувачів Siri хвилюються щодо захисту особистої інформації, то ж такі аспекти вимагають більш детального дослідження при застосуванні Siri у системі оборони.
На сьогоднішній день існує багато аналогів Siri, зокрема Google assistant, Microsoft Cortana, Amazon Alexa та Аліса від компанії Яндекс, однак жодна із них повною мірою не може використовуватися для військових цілей, оскільки вони налаштовані на девайси, які не передбачають можливість використання під час бойових дій. Для початку, такі бойові девайси повинні бути захищені від бруду, царапин, води, окрім цього вони повинні постійно бути підключеними до мережі, що неможливо в умовах ведення бою. Саме тому голосові асистенти можуть використовуватися у системах оборони країн, однак вони повинні створюватися за аналогією до існуючих і прив’язуватися до пристроїв, які будуть функціонувати незалежно від наявності інтернету чи певного розробника мобільного телефона чи комп’ютера. Основними напрямами використання таких систем є: пришвидшення комунікативних процесів, швидке інформування, можливість групового прийняття рішення, отримання оперативних даних про об’єкти дослідження, їх географічне розміщення, можливі напрями найшвидшого доступу до них, передача інформації про стан здоров’я, потреби у забезпеченні медикаментами, боєприпасами, іншими засобами.